Що нового

Щороку 23 квітня в Україні відзначають професійне свято фахівців, які щоденно працюють задля психологічного благополуччя суспільства — День психолога. 

📲 Педрада. Новини. Телеграм

Це свято започаткували у 2004 році, і з того часу воно стало важливою нагодою для вшанування практичних психологів, соціальних педагогів та всіх, хто обрав справою життя підтримку інших.

Попри те, що Всеукраїнський день психолога — відносно молоде свято, а самій професії трохи більше ніж сто років, роль психологів у сучасному суспільстві важко переоцінити. Вони працюють у найрізноманітніших сферах — від освіти й медицини до HR і реклами, відіграючи важливу роль у збереженні ментального здоров’я, адаптації до змін і подоланні життєвих викликів.

Програма підвищення кваліфікації Психічне здоров'я та невротичні розлади у дошкільників

Опануєте теорію та практику роботи з дошкільниками, що мають розлади поведінки. Налагодите співпрацю в системі «Психолог — педагоги — батьки», щоб допомогти дітям

ПЕРЕЙТИ ДО ПРОГРАМИ

Особливо значущою є робота психологічної служби у сфері освіти. Психологи та соціальні педагоги не лише супроводжують навчальний процес, а й допомагають оновлювати його зміст, працюють із талановитими дітьми, впроваджують педагогічні інновації, здійснюють профілактику насильства й правопорушень серед учнів, підвищують рівень психологічної культури батьків, педагогів і керівників закладів освіти.

У цей день українцям нагадують про важливість психологічного здоров’я та дякують усім, хто щодня підтримує інших.

Робота психологів — це основа для побудови більш здорового, гармонійного та щасливого суспільства.

Вчителі можуть пройти безкоштовний онлайн-курс «Мрія для освітян: практичний гід по роботі з системою», який допоможе опанувати нову цифрову платформу та вдосконалити професійні навички.

Про новий профстандарт для вчителя

Курс створено спеціально для педагогів, які вже користуються системою «Мрія» або тільки планують інтегрувати її у свою роботу. Інтерактивний формат дозволяє вивчати функції платформи у симульованому середовищі, максимально наближеному до реальної роботи.

Навчання охоплює 11 тематичних модулів, серед яких:

• реєстрація користувачів і верифікація даних;
• налаштування класів та робота з електронними журналами;
• можливості мобільного застосунку для вчителів, школярів і батьків.

Фінансовий must-read: добірка важливого для школи

• Чи зміняться розміри посадових окладів педагогів у 2025 році
• Доплата педпрацівникам за несприятливі умови праці

Після завершення навчання, виконання завдань і проходження підсумкового тесту учасники зможуть отримати сертифікат про підвищення кваліфікації на 45 академічних годин (1,5 кредити ЄКТС). Його можна зарахувати до щорічного обов’язкового підвищення професійного рівня.

Курс доступний у будь-який час на освітній платформі «Зрозуміло!». Для проходження не потрібен попередній досвід роботи з платформою «Мрія».

Міністерство освіти і науки України винесло на громадське обговорення проєкт наказу, який передбачає зміну механізму проведення експертизи та затвердження освітніх програм повної загальної середньої освіти, якщо вони створені не на базі типових програм.

Посадова інструкція вчителя: оновлена

Запропоновані зміни зумовлені необхідністю приведення процедур у відповідність до частини першої статті 2 Закону України «Про освіту», а також до нових норм, що з'явилися у зв’язку з ухваленням Закону України «Про адміністративну процедуру». Оновлення має на меті деталізувати етапи експертизи та погодження індивідуально розроблених освітніх програм.

МОН закликає зацікавлених сторін долучитися до обговорення та надсилати свої пропозиції і зауваження до 20 травня 2025 року на електронні адреси: [email protected] або[email protected]. 

Результати громадського обговорення буде оприлюднено на офіційному сайті міністерства не пізніше ніж через два тижні після ухвалення остаточного рішення.

Державна служба якості освіти України та редакція журналу «Практика управління закладом освіти» провели вебінар на тему «Як закінчити 2024/2025 навчальний рік: акценти для директора школи».   

Мета заходу — надати адміністрації шкіл практичні поради як завершити навчальний рік в умовах воєнного стану відповідно до нормативних вимог та специфіки освітнього процесу. 

Про новий профстандарт для вчителя

Основні теми вебінару, які озвучила спікер вебінару Олена Святенко:

Нормативні вимоги щодо завершення навчального року: як дотримати чинного законодавства та які зміни у зв’язку з безпековою ситуацією врахувати/

Порядок переведення учнів до наступного класу:

• • забезпечення прозорості та об’єктивності при прийнятті рішень щодо переведення учнів до наступного класу
  • особлива увага до учнів, які навчалися за індивідуальними програмами або перебували за кордоном.​

Оформлення та видача документів про освіту: 

• своєчасне та правильне оформлення свідоцтв, табелів та інших документів, що підтверджують здобуття освіти.
• забезпечення збереження та архівування документації відповідно до вимог законодавства.​

Рекомендації щодо дистанційного формату:

• • гнучкість в організації освітнього процесу, включаючи можливість дистанційного навчання.
  • підтримка учнів, які були вимушено переміщені або перебувають у складних життєвих обставинах.​

Планування наступного навчального року:  

• • аналіз результатів поточного навчального року для визначення пріоритетів на наступний період.
  • розроблення річного плану роботи закладу освіти з урахуванням можливих викликів та змін у нормативній базі.

Міністерство освіти і науки України оголосило про старт реалізації двох флагманських проєктів, які охоплюють усі рівні освіти — від дошкільної до вищої. 

ІПР дитини з особливими освітніми потребами — зразок

Їхня мета — створити доступну, якісну та сучасну освіту для кожного учасника й учасниці освітнього процесу, з особливим акцентом на підтримку тих, хто постраждав унаслідок війни.

Проєкти базуються на переконанні, що кожна людина, незалежно від життєвих обставин, має право на підтримку, розвиток і самореалізацію.

Серед ключових напрямів:

🔹 Інклюзія в дошкіллі

Створення умов у дитсадках, де всі діти, включно з тими, хто має особливі освітні потреби, можуть навчатися й розвиватися у безпечному, підтримувальному середовищі.

🔹 Інклюзія в профтехосвіті

Модернізація інфраструктури центрів професійно-технічної освіти та впровадження підтримки для учнів з інвалідністю, особливими потребами й маломобільних осіб.

🔹 Центри підтримки студентів

У закладах вищої освіти з’являться окремі підрозділи, де студенти зможуть отримати допомогу при вступі, адаптації, навчанні та подоланні життєвих труднощів.

🔹 Проєкт «Точка дотику»

Це безоплатне навчання для людей із втратою зору. У межах програми вони зможуть опанувати важливі навички для щоденного життя: орієнтація в просторі, користування технологіями, приготування їжі, читання шрифтом Брайля тощо.

Як зауважують у МОН, ці ініціативи — крок до більш справедливої та людиноцентричної освіти, де кожен має шанс на якісне навчання та підтримку, незалежно від обставин.

Міністерство освіти і науки України розпочинає оновлення змісту мовно-літературної освітньої галузі (іноземні мови) в межах політики «Освіта для життя», яка підсилює реформу Нової української школи. 

Посадова інструкція вчителя: оновлена

Мета змін — допомогти учням стати впевненими комунікаторами у багатомовному світі та розвивати міжкультурну компетентність.

Для обговорення майбутнього іншомовної освіти 29 квітня 2025 року МОН спільно з Малою академією наук України, EverEnglish, проєктом #мета_мільйон і агрохолдингом «Астарта-Київ» організовує відкриту дискусію.

До участі запрошуються:

• вчителі та вчительки іноземних мов;
• представники мовних шкіл;
• освітні лінгвістичні платформи;
• усі, хто зацікавлений у розвитку іншомовної освіти в Україні.

Нове та практичне: актуальні матеріали без води

• Коучинговий підхід у роботі з педагогічним колективом
• Технологія кооперативного навчання

Захід пройде в очному та онлайн-форматах. Для участі необхідна реєстрація за посиланням, кількість місць офлайн обмежена.

Оновлену концепцію іншомовної освіти презентують громадськості навесні 2025 року разом із концепціями інших освітніх галузей. Впровадження змін розпочнеться восени — з 5 класів у мистецькій, природничій та технологічній галузях.

Реформа спрямована на те, щоб іноземні мови в українській школі не лише вивчалися як предмет, а й ставали інструментом для розуміння світу та комунікації в ньому.

Кабінет Міністрів України затвердив рішення про фінансування 21 нового проєкту з облаштування укриттів у школах та військових ліцеях. Загальна сума субвенції, передбаченої на ці потреби у 2025 році, становить понад 829,2 млн грн.

Співпраця з органами громадського самоврядування

Зокрема, кошти будуть спрямовані на:

1. 2 нові об’єкти у військових ліцеях:
   • Запорізький обласний ліцей «Захисник» — 82,4 млн грн
   • Кам’янець-Подільський ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою — 13,1 млн грн
2. Завершення об’єктів, розпочатих у 2024 році, де ступінь готовності був менше ніж 40%.

Усі проєкти:

• відібрані за Методикою оцінки ризиків у системі освіти,
• охоплюють регіони з різним рівнем безпекових загроз — від дуже високого до задовільного,
• погоджені спеціальною комісією Міністерства освіти і науки,
• подані через цифрову платформу DREAM, яка забезпечує прозорий відбір, моніторинг і звітування.

Програма підвищення кваліфікації Система забезпечення якості освіти: нова українська школа

За експертної підтримки Державної служби якості освіти України. Усвідомите траєкторію розвитку школи, опрацюєте алгоритм, методи і напрями самооцінювання

ХОЧУ НАВЧАТИСЯ👌

Географія фінансування:

• Дніпропетровська область — 2 проєкти
• Запорізька область — 1
• Миколаївська область — 2
• Одеська область — 4
• Харківська область — 6
• Херсонська область — 2
• Хмельницька область — 1
• Чернігівська область — 3

Це вже третє урядове рішення в межах рекордної субвенції на укриття в 2025 році, що загалом становить 6,2 млрд грн. Раніше Кабмін затвердив фінансування 60 нових проєктів та завершення 27 об’єктів, розпочатих минулого року.

У межах ініціативи «Школа офлайн» уряд продовжує створювати безпечні умови для очного навчання — насамперед у регіонах, наближених до зони бойових дій.

За інформацією МОН

16 квітня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №13107-д про професійну освіту. 

Посадова інструкція вчителя: оновлена

Рішення підтримали 264 народні депутати, повідомив у своєму Telegram-каналі нардеп від фракції «Голос» Ярослав Железняк.

Окрім основного документа, у парламенті зареєстровано ще три альтернативні законопроєкти — урядовий №13107-02 та депутатські №13107 і №13107-01.

Нова редакція закону має на меті модернізувати систему професійної освіти в Україні. Зокрема, передбачається:

• Доступ до перенавчання та перекваліфікації для громадян у будь-якому віці.
• Створення наглядових рад у закладах профосвіти. Вони проводитимуть конкурси на посаду директора, оцінюватимуть його діяльність і затверджуватимуть фінансові плани. До складу таких рад входитимуть і роботодавці.
• Запровадження студентського трудового договору в межах дуальної форми навчання (поєднання навчання і роботи).
• Можливість функціонування профосвітніх закладів як некомерційних товариств.
• Право на академічну відпустку для студентів професійних коледжів і навчальних центрів.
• Розробка освітніх програм спільно з бізнесом, які затверджуватиме наглядова рада.

Законопроєкт також передбачає гнучкість у мовах навчання:

• Групи з мовами національних меншин, що є офіційними в країнах ЄС, можуть функціонувати за умови, що на вступі таких студентів буде не менше восьми. Освітній процес у таких групах проводитиметься рідною мовою, але з обов’язковим вивченням української мови як окремої дисципліни.
• Приватні заклади професійної освіти зможуть вільно обирати мову навчання з-поміж офіційних мов країн ЄС. Водночас українська залишиться обов’язковою складовою для професійної діяльності.

Законопроєкт передбачає реформу, яка має наблизити українську систему профосвіти до європейських стандартів, підвищити її гнучкість, залучити бізнес до процесу навчання та зробити освіту доступною для громадян будь-якого віку.

Обирайте, що вам до вподоби й до душі! Радісного свята, наповненого оновленням і надією! 

💐 СКАЧАТИ

💐 СКАЧАТИ

💐 СКАЧАТИ

💐 СКАЧАТИ

💐 СКАЧАТИ

💐 СКАЧАТИ

Незабаром у цифровому освітньому застосунку «Мрія» з’явиться автоматичний генератор тестів на основі штучного інтелекту. 

📲 Педрада. Новини. Телеграм

Про це повідомив віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров у своєму Telegram-каналі.

«Ми знаємо, як багато часу вчителі витрачають на створення тестів — у Word, Google-формах, конструкторах, чатах з колегами. Скоро це можна буде зробити в Мрії — у кілька кліків», — зазначив Михайло Федоров.

ШІ-система у «Мрії» дозволить створювати тести всього за кілька кліків, автоматично враховуючи:

• тему уроку;
• підручник;
• методичні вимоги;
• особисті напрацювання вчителя.

Чим більше користувачів працюватимуть із функцією, тим точнішою та якіснішою буде генерація, пояснив міністр.

Уже в травні в застосунок також планують додати персоналізовані рекомендації на основі ШІ — подібно до того, як це працює в YouTube. Але з головним акцентом на освітній та особистісний розвиток дитини.

Рекомендації враховуватимуть:

• успішність учня у школі;
• особисті інтереси;
• поведінкові дані: що дитина переглядає, зберігає, вподобає.

Мета — запропонувати контент, що сприятиме всебічному розвитку дитини на основі її унікального освітнього профілю.

Застосунок «Мрія» — це один із ключових проєктів цифрової трансформації української освіти, який активно оновлюється та впроваджує інноваційні рішення, що спрощують роботу педагогів і відкривають нові можливості для школярів.

У соціальних мережах активно поширюється неправдива інформація про нібито обов’язкове скорочення літніх канікул у 2025 році. 

📲 Педрада. Новини. Телеграм

Зі свого боку Міністерство освіти і науки України офіційно спростувало ці чутки й наголосило: рішення про тривалість канікул ухвалюють самі школи — уряд не встановлював жодних нових обмежень.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 23 липня 2024 року, навчальний рік 2024/2025 триватиме з 2 вересня 2024 року до 30 червня 2025 року. Але ця дата — не обов’язкова, а гранична. Школи самостійно визначають структуру навчального року, дати канікул та формат занять — така автономія закладена в законодавстві вже багато років поспіль.

Кожна школа має педагогічну раду, яка самостійно ухвалює рішення про:

• дату завершення навчального процесу;
• дати канікул;
• формат можливих занять у червні.

При цьому враховуються:

• навчальне навантаження;
• безпекова ситуація в регіоні;
• потреби учнів;
• готовність учителів.

Нове та практичне: актуальні матеріали без води

• Коучинговий підхід у роботі з педагогічним колективом
• Технологія кооперативного навчання

Місяць червень не є обов’язковим для стандартного навчання. Його можна використати для освітніх активностей, таких як:

• консультації для учнів;
• проєктна робота;
• літні табори при школах;
• освітні екскурсії;
• індивідуальні заняття.

Такі формати покликані підтримати учнів у подоланні освітніх втрат через війну, але впроваджуються лише за рішенням самих шкіл.

Що варто пам’ятати батькам, учням і вчителям:

• Літні канікули не скорочуються автоматично.
• Рішення ухвалюють школи, з огляду на ситуацію в регіоні та освітні потреби.
• Червень — це можливість, а не обов’язок.

МОН закликає українців не поширювати фейки та перевіряти інформацію лише в офіційних джерелах. Усі рішення щодо тривалості навчального року й форматів освітнього процесу ухвалюють саме школи — з урахуванням інтересів дітей та безпекової ситуації.

Із 1 вересня 2025 року держава припиняє фінансування заробітної плати вчителів шкіл, де навчається менше ніж 45 учнів. Відповідна норма передбачена Постановою Кабінету Міністрів №245, ухваленою ще в березні 2024 року. Виняток зроблено лише для початкових шкіл — вони продовжать отримувати державну підтримку незалежно від кількості учнів.

📲 Педрада. Новини. Телеграм

За даними дослідження порталу Education.ua, ця реформа загрожує закриттям або реорганізацією щонайменше 403 шкіл уже в 2025 році. У більшості випадків це сільські заклади освіти, які можуть стати філіями більших шкіл або залишитися лише з початковими класами. Водночас реальна кількість шкіл під загрозою — значно вища, адже не всі громади надали актуальну інформацію.

Найбільше постраждають Львівська, Черкаська, Сумська, Тернопільська та Хмельницька області.

В уряді пояснюють рішення необхідністю оптимізувати мережу закладів освіти, підвищити ефективність витрат і якість навчання. За статистикою, навчання одного сільського учня коштує значно дорожче — у середньому 30,4 тис. грн на рік проти 24,4 тис. у місті. В окремих випадках — понад 50 тис. грн.

До того ж результати національного мультипредметного тесту свідчать, що учні з сільських шкіл показують нижчі бали порівняно з міськими. Проте освітяни наголошують: це не вина дітей, а наслідок нерівних умов — відсутності кваліфікованих педагогів, сучасного обладнання, додаткових можливостей і підтримки.

Фінансовий must-read: добірка важливого для школи

• Чи зміняться розміри посадових окладів педагогів у 2025 році
• Доплата педпрацівникам за несприятливі умови праці

Офіційно держава гарантує, що школярів із закритих шкіл возитимуть до опорних закладів. Але досвід, зокрема Житомирщини, демонструє вразливість цієї системи: через проблеми з пальним шкільні автобуси не курсували, і діти тимчасово залишилися без очного навчання.

Учителі зі шкіл, які припинять існування, можуть бути переведені до інших закладів, якщо там є вакансії. Однак багатьом доведеться змінювати місце роботи або навіть професію, що ще більше загострить кадрову кризу в освіті. За шість років кількість вчителів скоротилася вже на понад 16 %.

Згідно з тією ж постановою, з 1 вересня 2026 року освітню субвенцію перестануть отримувати школи з кількістю учнів менше ніж 60. Це означає, що в найближчі роки реорганізація мережі шкіл продовжиться, ще більше загрожуючи доступності освіти в сільській місцевості.

Закриття малокомплектних шкіл — складне та неоднозначне рішення. Воно має на меті раціоналізацію витрат і покращення якості освіти, але ціною цього можуть стати освітня ізоляція тисяч дітей і втрата роботи сотнями вчителів.

Джерело: Education.ua

Кабінет Міністрів України відповів на петицію щодо підвищення заробітної плати вихователям дитячих садків до 15 тисяч гривень, наголосивши, що рішення про це мають ухвалювати органи місцевого самоврядування з урахуванням фінансових можливостей конкретного бюджету.

Зміни в оплаті праці педагогів ЗДО

Уряд нагадав, що засновники державних і комунальних закладів дошкільної освіти мають право самостійно встановлювати посадові оклади, надбавки та доплати, які можуть перевищувати затверджені Кабміном мінімальні розміри. Також місцевим органам влади рекомендовано запроваджувати доплати за роботу в несприятливих умовах праці.

Окрім того, адміністрації дитсадків мають можливість встановлювати додаткові виплати з власних надходжень — наприклад, надбавки, винагороди чи матеріальну допомогу.

Водночас у МОН повідомили, що нині розробляється проєкт постанови, який передбачає підвищення тарифних розрядів для деяких категорій працівників дошкільної освіти. Деталі цього документа наразі не розголошуються.

Педнавантаження і штатний розпис у ЗДО: розбираємося без паніки

• Педагогічне навантаження, штатний розпис і табелювання: відповіді МОН на найпоширеніші запитання
• Як скласти штатний розпис закладу освіти: 12 кроків

Заступниця міністра освіти і науки Анастасія Коновалова прокоментувала ситуацію, підкресливши, що змінити держбюджет на 2025 рік уже неможливо, однак робота над підвищенням зарплат триває.

«Робимо все можливе, щоб ця величезна мрія стала реальністю наступного року. І петиція, підписана кожним четвертим педагогом дошкілля, — це величезна підстава для нас бути почутими. Я щиро дякую Вам за невпинну працю, за віру в зміни і за наше таке неймовірне Дошкілля!» — заявила заступниця очільника МОН.

Нагадаємо, петиція щодо підвищення зарплат вихователям до 15 тисяч гривень зібрала необхідну кількість голосів, після чого була розглянута урядом.

Міністерство освіти і науки України запропонувало до громадського обговорення проєкт Типової освітньої програми (ТОП) для 10–12 класів академічного спрямування. Документ розроблено в межах реалізації реформи «Нова українська школа» та відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Про Держстандарт профільної середньої освіти

ТОП — це ключовий інструмент для впровадження профільної середньої освіти, яка орієнтована на інтереси й майбутнє учнівства. Вона передбачає нову модель організації навчального процесу, де в центрі — можливість вибору: профілю, предметів та інтегрованих курсів як у межах обраного напряму, так і поза ним.

🔹 Що змінюється для учнів:

• Освітній шлях на вибір: учні зможуть обрати профіль навчання (наприклад, математичний або гуманітарний) і самостійно формувати індивідуальну освітню траєкторію.
• Предмети за інтересами: окрім обов’язкових дисциплін, школярі зможуть обирати курси поза профілем — для різнобічного розвитку.
• Гнучкі групи: ліцеї зможуть формувати змішані групи для вибіркових предметів, об’єднуючи учнів із різних профілів і класів.

🔹 Мета — глибше, а не більше: Проєкт передбачає зменшення кількості обов’язкових предметів. Якщо у 11 класі учні вивчають до 14 дисциплін, то в 12-му — лише 5–8 (залежно від профілю). Це дасть змогу зосередитися на профільних предметах та підготовці до підсумкової атестації (ЗНО / НМТ).

Нове та практичне: актуальні матеріали без води

• Коучинговий підхід у роботі з педагогічним колективом
• Технологія кооперативного навчання

🔹 10 клас — адаптація та переосмислення вибору: Перший семестр — спільна базова частина для всіх. Учні мають час, щоб адаптуватися та при необхідності змінити профіль. У другому семестрі — більше годин на профільні дисципліни та вибіркові курси.

🔹 11–12 класи — фокус на спеціалізації: Більше годин на поглиблене вивчення профільних дисциплін. Зменшується навантаження на другорядні предмети, розширюється простір для індивідуального вибору.

🔹 Три освітні кластери:

1. Мовно-літературний (українська, іноземні, мови національних меншин),
2. Соціально-гуманітарний (історія, географія, економіка, громадянська освіта),
3. STEM (математика, фізика, біологія, ІТ, інженерія тощо).

🔹 Ліцеї отримають автономію: Школи зможуть створювати власні програми предметів за вибором — не лише за модельними програмами, а й за власним баченням.

Пропозиції та зауваження до проєкту приймаються до 30 квітня 2025 року через платформу eDEM або на електронну адресу: [email protected].

Проєкт ТОП відкриває нові можливості для персоналізованого навчання та реального вибору, готуючи учнівство до усвідомленого професійного і життєвого шляху.

Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови від 13 березня 2022 р. № 303 “Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану". Пункт 44 доповнили таким змістом:
“44. Установити, що дія пунктів 1 і 2 цієї постанови не поширюється на планові, позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері освіти.”

Чи правильно оформлюєте додатки до наказів

Проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) було припинено на період воєнного стану постановою КМУ від 13 березня 2022 р. № 303.

Постанова КМУ від 14 квітня 2025 р. № 428 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303" є чинною з 15 квітня 2025 року.   

Нагадаємо, що підставою для проведення перевірки є:

• звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило чи може спричинити шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, до якого додаються документи чи їх копії, що підтверджують такі порушення (за наявності);
• необхідність перевірки виконання розпорядження про усунення порушень, виданого за результатами проведення центральним органом виконавчої влади із забезпечення якості освіти або його територіальним органом попереднього заходу державного нагляду (контролю);
• звернення освітнього омбудсмена (пункт 5 статті 69 Закону України "Про освіту"). 

Фінансовий must-read: добірка важливого для школи

• Чи зміняться розміри посадових окладів педагогів у 2025 році
• Доплата педпрацівникам за несприятливі умови праці

Міністерство освіти і науки України повідомило, що завершення навчального року 2024/2025 заплановано на 30 червня. Такі терміни передбачає постанова Кабінету Міністрів № 841 від 23 липня 2024 року. Водночас у МОН рекомендують проводити урочистості останнього дзвоника 30 травня 2025 року.

📲 Педрада. Новини. Телеграм

Однак остаточне рішення щодо структури навчального року залишається за педагогічними радами закладів освіти. Школи можуть самостійно змінювати графік — зокрема, коригувати дати канікул, проведення річного оцінювання та інші етапи навчального процесу, дотримуючись загального терміну завершення освітнього року.

У червні навчання триватиме: у школах проводитимуть підсумкові оцінювання, додаткові заняття, консультації та усунення академічної заборгованості. Літні канікули розпочнуться з 1 липня і триватимуть до 31 серпня 2025 року. Початок нового навчального року — традиційно 1 вересня.

Деякі школи вже скористалися правом змінити структуру навчального року. Зокрема, частина закладів перенесла весняні канікули з березня на квітень, щоб поєднати їх із великодніми святами. Наприклад, у низці шкіл канікули заплановано на 16–23 квітня. У Львівській міській раді зазначають, що більшість місцевих учнів відпочиватимуть тиждень, а деякі — матимуть додаткові вихідні на Великдень.

Використайте в роботі

• Як використовувати доповнену реальність у роботі з учнями початкових класів
• Як перевірити виконання освітніх програм, якщо освітній процес організовано з використанням технологій дистанційного навчання
• Освіта 4.0, або Як подолати мотиваційну кризу

«Заклади освіти самостійно визначають структуру навчального року. Ми лише збираємо інформацію про те, як саме організований навчальний процес у школах», — пояснив директор департаменту освіти і культури Львівської міськради Андрій Закалюк.

Наприклад, на Вінниччині весняні канікули провели за традиційним графіком — з 24 по 30 березня. Додаткових вихідних на Великдень там не передбачено. 

Водночас у деяких гімназіях та ліцеях на Рівненщині, за результатами опитування серед батьків, вирішили запровадити великодні канікули з 18 по 21 квітня.

Таким чином, навчальний процес у 2024/2025 навчальному році залишається гнучким і адаптивним до умов кожної окремої громади, зберігаючи при цьому загальнодержавні рамки.

15 квітня 2025 року в Офісі Президента України відбулася велика стратегічна нарада, на якій обговорювали потенційний вплив наказу Міністерства освіти і науки України № 1112, виданого 7 серпня 2024 року. 

📲 Педрада. Новини. Телеграм

Відповідний документ регламентує нові правила здобуття загальної середньої освіти у комунальних школах під час воєнного стану та має набути чинності з початку нового навчального року — 1 вересня 2025 року.

Захід проходив під керівництвом заступниці глави Офісу Президента Ірини Верещук і зібрав близько 500 учасників. До обговорення долучилися народні депутати, очільники обласних військових адміністрацій, представники МОН, керівники освітніх департаментів, профспілкові діячі, представники Асоціації міст України, громадські організації та педагоги.

Серйозні побоювання щодо запропонованих змін висловив заступник голови Профспілки працівників освіти і науки України Сергій Романюк. Він підкреслив, що впровадження наказу може суттєво обмежити права учасників освітнього процесу, зокрема — право батьків самостійно обирати навчальний заклад для своїх дітей. 

Фінансовий must-read: добірка важливого для школи

• Чи зміняться розміри посадових окладів педагогів у 2025 році
• Доплата педпрацівникам за несприятливі умови праці

Також пролунала критика щодо наказу МОН № 1276, який визначає, що дистанційні класи можуть створюватися лише за наявності мінімум 20 учнів. Це суперечить чинним нормам, які дозволяють формування класів із п’яти учнів, що особливо важливо для малих громад.

Окрему стурбованість викликала ймовірність масового скорочення вчителів, особливо у сільських і прифронтових районах. Учасники наради попередили, що одночасна дія наказу № 1112 та постанови Кабінету Міністрів № 245 може призвести до зменшення кількості класів, скорочення навчального навантаження і, як наслідок, — втрати педагогічних кадрів у найбільш вразливих регіонах.

Усі присутні погодились: документ потребує перегляду, а можливо — й повного скасування, адже його положення не враховують складних реалій воєнного часу і не відповідають принципам забезпечення рівного доступу до освіти.

За підсумками зустрічі було напрацьовано низку пропозицій щодо змін у нормативній базі, які спрямовані на збереження якісної освіти, захист прав учасників освітнього процесу та підтримку вчительської спільноти. Ці напрацювання буде передано на розгляд до Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і науки.

Раніше в Профспілці виступили проти законопроєкту № 13120 щодо формування мережі ліцеїв, бо відповідна реформа загрожує закриттям шкіл у селах. 

Джерело: Профспілка працівників освіти і науки

У межах серії діалогових заходів, організованих Міністерством освіти і науки України за підтримки Офісу реформ Кабінету Міністрів та Програми підтримки ОБСЄ для України, учасники освітньої спільноти працювали над створенням практико-орієнтованих рішень для профільної середньої освіти.

Про Держстандарт профільної середньої освіти

До обговорень долучилися педагоги загальноосвітніх предметів, фахівці з професійної освіти, експерти Команди підтримки відновлення та реформ МОН, а також представники Міністерства. Зустрічі проходили в межах проєкту «Розбудова спроможності у сфері діалогу і медіації для запобігання конфліктам і вирішення конфліктів».

Ключові напрями роботи:

• аналіз викликів, які виникають під час розроблення навчальних програм;
• напрацювання структури Типової освітньої програми та Типового навчального плану;
• формулювання очікуваних результатів навчання відповідно до нового Державного стандарту;
• інтеграція загальноосвітніх і професійних компонентів;
• пошук мотиваційних механізмів для активного залучення педагогів до розробки програм.

Нове та практичне: актуальні матеріали без води

• Коучинговий підхід у роботі з педагогічним колективом
• Технологія кооперативного навчання

Під час зустрічей учасники дійшли спільного розуміння: сучасна освіта має відходити від акценту на обсязі академічного матеріалу та орієнтуватися на практичну значущість знань. Нові програми повинні формувати компетентності, необхідні в реальному житті та професійній діяльності.

Співпраця представників загальної та професійної освіти довела ефективність командного підходу. Мета — створення навчальних програм, які не лише передають знання, а й формують навички, підвищують конкурентоспроможність учнів та готують їх до реальних викликів сучасного світу.

Міністерство освіти і науки України продовжує роботу над оновленням модельних програм і планує поетапне впровадження нових підходів у профільній середній освіті. Про результати та наступні кроки обіцяють інформувати найближчим часом.

За інформацією МОН

Уже восени 2025 року в Бердичеві, Фастові та Стрию запрацюють спеціальні класи для дітей з особливими освітніми потребами. Вони функціонуватимуть на базі звичайних закладів загальної середньої освіти та стануть частиною Всеукраїнського інноваційного освітнього проєкту «Психолого-педагогічне забезпечення якісної освіти дітей з ООП».

ІПР дитини з особливими освітніми потребами — зразок

Проєкт реалізується за підтримки Міністерства освіти і науки України та благодійного фонду «Люмос Україна» і має на меті створення доступного, інклюзивного освітнього середовища у громадах, де кожна дитина зможе навчатися поруч із домом — у комфорті та безпеці.

Чотири ключові засади проєкту:

• інклюзивний підхід до організації навчального процесу;
• оновлений зміст освіти з урахуванням індивідуальних потреб дитини;
• фахова підготовка педагогів;
• дієва система корекційно-розвиткової підтримки.

2–4 квітня відбулися установчі зустрічі з батьками майбутніх учнів спеціальних класів, освітянами, адміністраціями шкіл та представниками інклюзивно-ресурсних центрів. Учасники обговорили потреби дітей з інтелектуальними, соціоадаптаційними труднощами та складними порушеннями розвитку, а також визначили основні напрями підготовки шкіл до відкриття нових класів.

Батьки наголосили на необхідності:

• створення безпечного, дружнього до дитини середовища;
• наявності кваліфікованих асистентів учителя та вихователя;
• адаптації навчальних програм;
• доступу до психологічної підтримки для дітей і сімей;
• організації груп продовженого дня та якісної підготовки до школи.

Усі побажання будуть враховані в процесі подальшого планування роботи спеціальних класів.

Ініціатива має стати прикладом для розширення по всій Україні. Такий підхід дозволяє дітям із ООП залишатися у своїх громадах, а родинам — самостійно обирати найкращу форму навчання відповідно до потреб дитини. 

Спеціальні класи — лише один із варіантів інклюзивної освіти, але важливий крок до більш доступного та чутливого до потреб кожної дитини навчального середовища.

За матеріалами МОН

Україна офіційно приєднується до ключової програми Європейського Союзу European Child Guarantee, яка спрямована на подолання дитячої бідності та соціального відчуження. Цей крок відкриває нові перспективи для забезпечення безперервного доступу українських дітей до якісної освіти, медичних послуг, харчування та соціального захисту.

📲 Педрада. Новини. Телеграм

Міністерство освіти і науки України стане одним із головних учасників реалізації ініціативи. У співпраці з партнерами МОН працюватиме над створенням інклюзивного, безпечного й доступного освітнього середовища, яке враховуватиме потреби кожної дитини — незалежно від її життєвих обставин.

Особлива увага приділятиметься підтримці дітей з інвалідністю, дітей з особливими освітніми потребами, тих, хто має досвід переміщення, виховується в інституційних закладах або належить до національних меншин.

Що таке European Child Guarantee? Це рекомендація Європейського Союзу, ухвалена у 2021 році, яка зобов’язує держави-члени забезпечити дітям з уразливих категорій безоплатний доступ до:

• раннього розвитку та освіти;
• якісної шкільної освіти й позашкільних заходів;
• щоденного здорового харчування у школах;
• базових медичних послуг;
• належного житла.

Програма підвищення кваліфікації Система забезпечення якості освіти: нова українська школа

За експертної підтримки Державної служби якості освіти України. Усвідомите траєкторію розвитку школи, опрацюєте алгоритм, методи і напрями самооцінювання

ХОЧУ НАВЧАТИСЯ👌

Які зміни очікують на Україну?

Приєднання до програми дає Україні інструменти для системної підтримки дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, особливо в умовах війни. Це включає:

• впровадження європейських стандартів у захисті прав дитини;
• зміцнення системи соціальних послуг;
• розвиток міжвідомчої взаємодії в інтересах дитини;
• доступ до фінансової та експертної допомоги ЄС.

За словами заступниці міністра освіти і науки Анастасії Коновалової, цей крок дозволить не лише посилити захист прав дітей в Україні, а й сприятиме стратегічному партнерству з європейськими структурами у сфері дитячої політики.

Україна вже працює разом з міжнародними партнерами над створенням чітких індикаторів, що дозволять відстежувати рівень доступності та якості освіти для кожної дитини. Це дасть змогу будувати інклюзивну, чутливу до потреб дитини систему, яка поєднує освіту, охорону здоров’я та соціальний захист.

Участь у European Child Guarantee — це важливий крок на шляху до розбудови європейського майбутнього для українських дітей.

Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив результати третього циклу Загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти (ЗЗМЯПО–2024). 

📲 Педрада. Новини. Телеграм

У дослідженні взяли участь понад 10,9 тисячі учнів 4-х класів із 407 шкіл у 20 регіонах країни. Моніторинг не проводився у прифронтових та окупованих областях, зокрема в Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій, Херсонській, а також у Криму та Севастополі.

Цьогоріч у дослідженні вперше взяли участь учні Нової української школи, які здобували початкову освіту в умовах постійних криз — від пандемії COVID-19 до повномасштабної війни. Тож отримані результати варто розглядати в контексті надзвичайно складних обставин навчання.

Позитивну динаміку демонструє рівень математичної компетентності: 85,4% учнів подолали базовий поріг, що трохи перевищує результат 2021 року (83,9%). Середній бал із математики також зріс — до 201,8. Водночас спостерігається помітна різниця в успішності за статтю: хлопці у середньому набрали 204,3 бала, а дівчата — 199,7.

У сфері читання ситуація залишається стабільною, але з тривожними сигналами. Базовий рівень подолали 82,3% учнів, що майже відповідає показникам попереднього моніторингу, але все ще поступається результатам 2018 року. Середній бал із читання — 200,3. Дівчата традиційно мають вищі результати в цьому напрямі.

Вперше дослідження включало оцінювання природничих знань. Результати виявилися доволі обнадійливими: 83,9% учнів продемонстрували базовий рівень, а середній бал становив 200,7. Це хороший старт для подальшого розвитку цього напряму в початковій школі.

Як і раніше, школярі з міських шкіл демонструють кращі результати. Середній бал з математики в учнів великих міст — 215,6, у сільських — 193,4. Це вказує на нерівність в доступі до якісної освіти, яка потребує системної уваги.

Аналіз результатів за когнітивними рівнями показав: найкраще учні впоралися з завданнями на відтворення знань (74% правильних відповідей), гірше — із застосуванням знань (59%), і найбільше труднощів виникло при виконанні завдань на міркування (43%).

Загалом результати ЗЗМЯПО–2024 свідчать про стабілізацію якості початкової освіти після потрясінь пандемії та війни. Хоча окремі показники ще не досягли рівня 2018 року, прогрес у порівнянні з 2021 роком є очевидним.

Серед ключових напрямів для вдосконалення:

• підвищення читацької грамотності;
• зменшення освітніх розривів між різними соціальними групами;
• підтримка учнів із труднощами в навчанні;
• розвиток навичок критичного мислення.

Повний аналітичний звіт із детальною інформацією доступний на сайті.

За інформацією МОН

Українська вища освіта опинилася на межі втрати цілого покоління абітурієнтів. У 2024 році лише близько 50% випускників 11 класу подали документи для вступу до українських закладів вищої освіти. 

НМТ / ЗНО 2025

Для порівняння, у 2021 році таких було близько 70%. Ці дані були надані Міністерством освіти і науки у відповідь на інформаційний запит видання «Дзеркало тижня».

Три роки тому кількість вступників сягала понад 230 тисяч, тоді як у 2024 році цей показник знизився до 202 тисяч. Хоча демографічна ситуація в країні змінилася внаслідок повномасштабної війни, фахівці вказують на чітку тенденцію: все більше молодих українців відмовляються від навчання в українських вишах.

Однією з причин такої ситуації є активна міграція до інших країн, де молодь інтегрується в іноземні освітні системи. Програми підтримки, стипендії та стабільніші умови навчання роблять іноземні університети привабливішими для українських школярів, особливо тих, хто вже перебуває за кордоном.

Проректор Європейського університету Сергій Ягодзінський звернувся до освітян із закликом зупинити акцентування виключно на «академічній якості» в умовах війни. На його думку, надмірні вимоги до вступників можуть лише посилити відтік молоді.

«Головне зараз — дати шанс. Якщо учень не проходить НМТ, він втрачає не просто можливість вступу, а місце в українській освітній системі», — зазначив Сергій Ягодзінський.

Експерти акцентують, що ситуація вже перетворюється на кризову. Зниження кількості абітурієнтів, які обирають навчання в Україні, вимагає не просто чергових реформ, а комплексного переосмислення державної освітньої політики — з фокусом на підтримку, адаптацію та мотивацію молоді залишатися в українських університетах.

В Україні відбувся освітній форум «Освіта, що формує майбутнє: цифрові рішення для якості», організований Державною службою якості освіти України у партнерстві з Центром освіти «Оптіма», асоціацією «EdTech Ukraine», благодійним фондом «За майбутнє дітей» та освітньо-інформаційною системою «Єдина школа».

📲 Педрада. Новини. Телеграм

Ключова увага форуму була зосереджена на впровадженні цифрових рішень для вдосконалення освітнього процесу та управління якістю освіти. Зокрема, Голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак повідомив про активне використання інформаційно-аналітичної системи EvaluEd під час інституційних аудитів. 

«Це дозволяє не лише простежити динаміку змін, а й швидко реагувати на виклики. Аудит і самооцінювання поступово стають дієвими інструментами управління розвитком закладів освіти», — акцентував очільник ДСЯО. 

З візійною промовою виступив засновник Центру освіти «Оптіма» Робертс Вайшла. Він наголосив, що цифрові інструменти вже сьогодні змінюють формат навчання. 

«Учні отримують індивідуальний темп навчання, вчителі — сучасні засоби для викладання, а керівники — аналітику для прийняття ефективних рішень. Але в центрі всього — залишається людина», — зауважив Робертс Вайшла. 

Використайте в роботі

• Як використовувати доповнену реальність у роботі з учнями початкових класів
• Як перевірити виконання освітніх програм, якщо освітній процес організовано з використанням технологій дистанційного навчання
• Освіта 4.0, або Як подолати мотиваційну кризу

У межах панельної дискусії «Освіта як сервіс: чи готові школи конкурувати за цифрове покоління» учасники обговорювали, наскільки сучасна українська школа відповідає очікуванням учнів цифрової епохи, як зберегти педагогічну цінність освіти при впровадженні технологій та чи потрібна єдина цифрова освітня екосистема.

Окрему увагу приділили тематичним секціям:

• «Зовнішнє оцінювання в дії» — перспективи удосконалення оцінювання;
• «Зміст освіти: як досягнути балансу» — виклики у формуванні навчальних програм;
• «Масштабована якість» — досвід створення цифрових шкіл нового покоління.

До обговорення долучились керівники й педагоги закладів освіти, представники громадського сектору, державних інституцій та EdTech-компаній. Форум став важливим майданчиком для формування стратегічного бачення розвитку цифрової освіти в Україні.

Хоча період основної реєстрації на національний мультипредметний тест 2025 року вже завершився 3 квітня, абітурієнти, які не встигли оформити участь, ще мають шанс зареєструватися. Для цього передбачено додатковий період — з 9 по 14 травня.

НМТ / ЗНО 2025

Згідно з офіційним календарем проведення НМТ, подати заявку на участь у тестуванні зможуть ті, хто не пройшов реєстрацію з поважних причин або отримав відмову від регіонального центру оцінювання якості освіти під час основного етапу. Також можливість подати документи матимуть особи, що перебувають у слідчих ізоляторах чи установах виконання покарань на підставі судового рішення.

‼️ Важливо: щоб успішно зареєструватися під час додаткового етапу, потрібно завантажити до персонального кабінету:

• заяву з проханням дозволити проходження НМТ у додаткову сесію;
• документ, що підтверджує причину неможливості участі в основному періоді реєстрації.

Уже четвертий рік поспіль в Україні замість зовнішнього незалежного оцінювання проводиться НМТ — таку форму оцінювання запровадили через повномасштабну війну. Чи повернеться ЗНО після її завершення, наразі невідомо — у відповідь на це питання представники УЦОЯО радять стежити за оновленнями в освітній політиці.

Директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко зазначила, що головною складністю нинішнього формату є обмежений час — учасники мають лише чотири години на проходження тесту з чотирьох предметів. Через це неможливо включити в НМТ, наприклад, завдання з розгорнутою відповіддю, на які просто бракує часу.

Вона також пояснила, що нинішній формат тестування адаптований до умов воєнного часу. Адже багато учасників змушені долати значні відстані, зокрема з прифронтових чи тимчасово окупованих територій, щоб потрапити на тестування.

Не менше викликів і для вступників, які перебувають за межами України, але прагнуть пройти НМТ. Попри всі труднощі, система продовжує функціонувати, пристосовуючись до реалій воєнного часу.

За інформацією Освіторія

10 квітня 2025 року відбулося експертне коло, присвячене оновленню змісту соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі. Захід зібрав освітян, науковців і представників громадських організацій для напрацювання рішень, які сприятимуть формуванню життєвих компетентностей у школярів.

Посадова інструкція вчителя: оновлена

Ініціаторами зустрічі виступили Міністерство освіти і науки України спільно з Малою академією наук у межах реалізації політики «Освіта для життя» — складової реформи Нової української школи.

Під час відкриття заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова підкреслила, що ключове завдання — створення «місточків» між державними стандартами освіти та щоденною практикою роботи вчителя.

Учасники об’єдналися в чотири фокус-групи за напрямами:

• культура безпеки,
• психоемоційне та сексуальне здоров’я,
• фінансова грамотність,
• професійна орієнтація.

Основні тези дискусій

🔹 Культура безпеки

Фахівці наголосили, що учням не вистачає саме практичних навичок безпечної поведінки. Було запропоновано впроваджувати практичне навчання через гру, адаптувати матеріали для різного віку та активніше залучати батьків.

Нове та практичне: актуальні матеріали без води

• Коучинговий підхід у роботі з педагогічним колективом
• Технологія кооперативного навчання

🔹 Психоемоційне та сексуальне здоров’я

Учасники підкреслили важливість впровадження соціально-емоційного навчання як основи для курсу «Здоров’я, безпека, добробут». Сексуальна освіта має розвиватися з урахуванням міжнародного досвіду та українського культурного контексту.

🔹 Фінансова грамотність

Експерти акцентували увагу на практичному підході — через шкільні проєкти, ярмарки та інтерактивне навчання. Також рекомендовано залучати фахівців банківського сектору до викладання.

🔹 Профорієнтація

Обговорення зосередилось на розвитку в учнів здатності керувати своєю кар’єрою протягом життя, формуванні гнучких соціально-емоційних навичок та свідомому виборі професій у динамічному світі.

Рекомендації експертного кола:

• запровадити соціально-емоційне навчання на всіх рівнях освіти;
• оновити підходи до викладання через практику та інтерактивні формати;
• розробити сучасні навчально-методичні матеріали;
• забезпечити підготовку вчителів для роботи у сфері соціальної та здоров’язбережувальної освіти.

За підсумками заходу буде сформована концепція оновленої освітньої галузі, яку незабаром представлять для громадського обговорення.

З 4 квітня 2025 року набули чинності зміни до законодавства у сфері соціального страхування, ухвалені Законом України № 4158-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 18 грудня 2024 року.

📲 Педрада. Новини. Телеграм

Зокрема, оновлено положення абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Відтепер застраховані особи, включаючи тих, хто веде підприємницьку або іншу діяльність та водночас працює за трудовим договором, можуть отримувати допомогу по тимчасовій непрацездатності та по вагітності і пологах як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом. При цьому кількість місць роботи, за якими працівник має право на страхові виплати, не обмежується.

Важливо, що відповідно до статті 13 цього Закону, застрахованим особам гарантуються такі види виплат:

• допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворими дітьми або дітьми з інвалідністю),
• допомога по вагітності та пологах,
• допомога на поховання (за винятком поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які загинули внаслідок виробничих травм).

Фінансовий must-read: добірка важливого для школи

• Чи зміняться розміри посадових окладів педагогів у 2025 році
• Доплата педпрацівникам за несприятливі умови праці

Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від страхового стажу:

• до 3 років — 50% середнього доходу,
• 3–5 років — 60%,
• 5–8 років — 70%,
• понад 8 років — 100%.

У разі втрати працездатності внаслідок нещасного випадку за місцем роботи, відмінним від основного, роботодавець, де стався нещасний випадок, сплачує перші 5 днів тимчасової непрацездатності зі своїх коштів. З шостого дня фінансування бере на себе Пенсійний фонд України. Виплата при цьому становить 100% середнього заробітку незалежно від страхового стажу.

Також, згідно зі статтею 36 Закону, якщо випадок стався на виробництві або через професійне захворювання, роботодавець зобов’язаний виплатити допомогу у розмірі 100% середньої заробітної плати. Перші 17 днів лікарняного в такому разі також оплачуються за рахунок роботодавця.

Зміни мають на меті посилення соціального захисту працівників, зокрема тих, хто працює одночасно на декількох роботах.

Джерело: Профспілка працівників освіти і науки

Щороку 15 квітня у світі відзначають Міжнародний день екологічної обізнаності (International Environmental Awareness Day). Цей день присвячений підвищенню рівня екологічної культури та поширенню знань про стан довкілля серед населення різних країн.

📲 Педрада. Новини. Телеграм

Ініціатива відзначати цей день бере початок з 1992 року — саме тоді, під час Саміту Землі в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), Організація Об'єднаних Націй поставила питання екологічної освіти як одну з головних тем міжнародного порядку денного. У центрі обговорення були способи донесення знань про довкілля до широкої громадськості та формування відповідального ставлення до природи.

У цей день екологи, науковці, освітяни та активісти звертають увагу на важливість екологічної безпеки як на локальному, так і на глобальному рівнях. Вони проводять інформаційні заходи, семінари, відкриті лекції, наголошуючи на актуальних екологічних викликах, що стоять перед людством.

Насамперед, екологія — це наука, що вивчає взаємозв’язки живих організмів між собою та з навколишнім середовищем. Її назва походить з грецької мови: «oikos» означає «дім», а «logos» — «наука», тобто дослівно «наука про дім».

Міжнародний день екологічної обізнаності — це не лише привід замислитися над тим, що ми залишаємо після себе, а й нагадування про необхідність екологічної освіти. Адже саме через знання ми можемо побудувати майбутнє, у якому турбота про природу стане щоденною практикою, а не лише святковим гаслом.

У сучасному освітньому просторі питання якості шкільних підручників виходить на перший план. Їх змістовність, доступність і відповідність сучасним підходам до навчання дедалі частіше стають темами обговорення серед педагогів. Саме вчителі, які щоденно працюють із цими матеріалами, найкраще розуміють, що підручникам потрібно змінити, щоб вони стали справжнім інструментом для ефективного навчання.

Про новий профстандарт для вчителя

Щоб зібрати фахові відгуки, команда НУШ провела фокус-групові інтерв’ю з вчителями середньої та старшої школи у Володимирі (Волинська область) та Василькові (Київська область). Серед учасників були й директори, і заступники директорів, які викладають різні предмети.

Зі слів вчителів, підручники використовуються досить активно: більшість зазначила, що користуються ними часто або постійно. Водночас багато освітян додають, що підручник — не єдиний і далеко не завжди найзручніший інструмент на уроці.

Серед головних проблем педагоги назвали:

• перенасиченість матеріалом, який часто є надмірним або незрозумілим;
• складну термінологію, яку учням важко сприймати без додаткових пояснень;
• недостатню адаптованість підручників до вікових особливостей школярів.

Освітяни підкреслюють, що інформація має бути простою, чіткою й орієнтованою на практичне застосування. Проте вчителі часто змушені самостійно спрощувати визначення і пояснювати те, що підручники подають сухо й незрозуміло.

Нове та практичне: актуальні матеріали без води

• Коучинговий підхід у роботі з педагогічним колективом
• Технологія кооперативного навчання

Окрім того, учасники опитування вказують на проблему незлагодженості між предметами: іноді завдання в одному підручнику передбачають знання, які ще не вивчалися в іншому. Це створює труднощі не лише для учнів, а й для самих вчителів, які змушені імпровізувати, щоб не залишати тему без пояснення.

Педагоги також виступають за інтеграцію предметів і послідовність між класами — аби діти могли вивчати певні теми комплексно, а не уривчасто. Проблемою також назвали невдало скорочені тексти в підручниках літератури, що заважає учням зрозуміти логіку твору.

Більшість вчителів підтримують ідею поєднання паперових та електронних підручників, особливо в середній та старшій школі. Вони вважають, що електронні компоненти (наприклад, QR-коди з посиланнями на відео або тексти) можуть суттєво покращити сприйняття навчального матеріалу.

Інтерактивне навчання

• Інтерактивні методи навчання
• Організація взаємодії учнів у мікрогрупах
• Інтерактивні вправи в освітньому процесі та роботі з педагогами

Що потрібно змінити, щоб підручник справді був ефективним:

• Оптимізувати обсяг інформації — підручник має бути компактним і зрозумілим.
• Удосконалити відповідність програмі — прибрати зайве, додати конкретики.
• Орієнтуватися на практику — більше прикладів з реального життя.
• Забезпечити наявність методичних матеріалів — для підтримки вчителів у поясненні складних тем.
• Враховувати потреби учнів із різними рівнями знань — давати як базовий, так і поглиблений рівень в одному виданні.

Це лише частина висновків, які зробили самі педагоги на основі свого практичного досвіду. Очевидно, що в умовах постійних змін і реформ освіта має бути гнучкою й адаптивною. А шкільний підручник — залишатися не тільки джерелом знань, а й сучасним, зручним інструментом навчання, що відповідає сучасним реаліям.

За матеріалами НУШ

Дошкільна освіта в Україні нарешті опинилася у центрі уваги держави та міжнародної спільноти. 

Зміни в оплаті праці педагогів ЗДО

Про це повідомила заступниця міністра освіти і науки з питань дошкільної освіти Анастасія Коновалова. Вона наголосила на двох ключових подіях, які стали знаковими для розвитку галузі.

Пілот застосунку «Мрія»: менше паперів — більше часу з дітьми

Під час виступу на головній сцені країни Президент та віцепрем'єр-міністр публічно визнали, що дошкілля роками залишалося поза фокусом уваги, але це починає змінюватися. Одним із практичних кроків став запуск пілотного проєкту електронного застосунку «Мрія», мета якого — спростити роботу вихователів, зменшити обсяг паперової звітності та покращити комунікацію з батьками.

«Педагоги мають бути з дітьми, а не з папірцями», — наголосила Коновалова.

Садочкам потрібна техніка: заклик на конференції в Албанії

На міжнародній конференції ЄС та країн-кандидатів, що проходила в Албанії, заступниця міністра окреслила три головні проблеми дошкільної освіти: низькі зарплати, слабка матеріально-технічна база та демографічна криза. Особливої уваги вона приділила тому, що дошкільні заклади, як і школи, потребують ноутбуків, планшетів та інтернету, щоб реалізувати цифрові ініціативи.

Педнавантаження і штатний розпис у ЗДО: розбираємося без паніки

• Педагогічне навантаження, штатний розпис і табелювання: відповіді МОН на найпоширеніші запитання
• Як скласти штатний розпис закладу освіти: 12 кроків

Нові документи щодо інклюзивної освіти в дитсадках

Крім міжнародної роботи, команда МОН активізувала й нормативну діяльність:

Затверджено перелік документів для погодження реорганізації/ліквідації спеціальних дитсадків або груп (наказ МОН від 27.01.2025 №101).

Ухвалено порядок утворення і функціонування спеціальних груп у ЗДО (постанова КМУ від 04.04.2025 №381).

Зареєстровано положення про асистента дитини з ООП у дитсадках (наказ МОН від 20.03.2025 №474, реєстрація Мін’юстом 03.04.2025). Очікується, що вже за місяць цей документ буде офіційно оприлюднено.

Петиція педагогів і бюджетні обмеження

Анастасія Коновалова також прокоментувала петицію, яку підписав кожен четвертий педагог дошкілля. Вона визнала, що змінити державний бюджет у 2025 році неможливо, але назвала цю петицію «потужним аргументом» для майбутніх змін і подякувала освітянам за підтримку.

«Я щиро дякую Вам за невпинну працю, за віру в зміни і за наше таке неймовірне Дошкілля!» — підсумувала заступниця міністра.

Українська дошкільна освіта поступово виходить з тіні, і попереду — нові зміни, цифровізація та боротьба за гідні умови для найменших українців і їх педагогів.

Електронна петиція на захист доступності освіти за місцем проживання українських школярів набрала понад 26 тисяч голосів підтримки менш ніж за тиждень. 

Про новий профстандарт для вчителя

Документ, зареєстрований на урядовому порталі, вже подолав поріг у 25 тисяч підписів, що зобов’язує Кабінет Міністрів протягом 10 робочих днів надати офіційну відповідь.

У петиції висловлюється занепокоєння щодо законодавчих змін, які можуть призвести до масового закриття ліцеїв у невеликих громадах. Йдеться про нові вимоги до кількості класів і учнів у старших школах: не менше 4 класів на паралелі з наповнюваністю щонайменше 24 учні в кожному. 

Згідно з цими критеріями, у ліцеї має навчатися щонайменше 288 учнів у 10–12 класах — що, на думку автора петиції, є «штучним і недосяжним бар’єром» для сільських територій.

Ключові ризики, на які вказує петиція:

• Зменшення доступності освіти для дітей у малих населених пунктах;
• Перенесення фінансового тягаря на місцеві бюджети, які часто не мають для цього ресурсів;
• Відсутність організованого підвезення і загрози для безпеки дітей, які змушені щодня долати великі відстані до ліцеїв;
• Недостатній розвиток інфраструктури, зокрема відсутність гуртожитків для учнів, які не можуть повертатися додому щодня.

Фінансовий must-read: добірка важливого для школи

• Чи зміняться розміри посадових окладів педагогів у 2025 році
• Доплата педпрацівникам за несприятливі умови праці

Особливе занепокоєння викликає постанова уряду №245, яка передбачає припинення державного фінансування шкіл з малою кількістю учнів — менше 45 з 2025 року, та менше 60 з 2026-го. Це, на думку автора звернення, загрожує масовим закриттям навчальних закладів у сільській місцевості.

У петиції наголошується: в умовах воєнного стану держава повинна гарантувати безпечне та безперервне навчання максимально близько до місця проживання дитини. Автор закликає тимчасово призупинити реформи, що можуть ускладнити доступ до освіти, й утриматися від ризикованих змін у період, коли українські діти потребують стабільності як ніколи.

«Вимагаємо припинити експерименти в освіті під виглядом реформування хоча б в період воєнного стану», — йдеться у зверненні.

За інформацією Освіта.юа