Чекап організму — ваша найліпша інвестиція

Найцінніше, що ми можемо зробити для себе й рідних, — це знайти сімейного лікаря / лікаря-терапевта / лікаря-педіатра, якому довірятимемо й з яким щороку плануватимемо профілактичні огляди.

Із власного досвіду знаю, що в Україні люди зазвичай ідуть у заклад охорони здоров’я, коли мають якісь скарги на самопочуття, натомість із профілактичною метою — рідко. Навіть щорічний медогляд для дитячого садка / школи / ВНЗ / роботи змушує українців вигадувати 1001 спосіб, щоб уникнути візиту до лікаря. І причина в кожного є своя: страх аналізів, небажання сидіти в довжелезних чергах, немає змоги відлучитися з роботи тощо. Однак подібні виправдовування — це самообман, який потім може мати фатальні наслідки. На жаль, усвідомлення того, що найліпші інвестиції — у своє здоров’я та здоров’я своїх рідних — приходить занадто пізно. Однак, якщо ви читаєте зараз цю статтю, то ось вам знак, що все ще можна змінити на краще.

Що це

Чекап (від англ. check up — перевіряти) або щорічний плановий огляд — це обстеження організму, яке лікарі рекомендують проходити всім категоріям населення щороку, хоча й із різною метою:

• профілактичною;
• модифікації способу життя та корекції харчової поведінки;
• скринінгу та визначення чинників ризику розвитку спадкового / генетичного захворювання, онкопатології;
• контролю перебігу хронічного захворювання.

Я прирівнюю чекап організму до щорічного техогляду. Якщо сформувати звичку робити поточний «ремонт організму», то на капітальний не доведеться витрачати ні кошти, ні сили.

Що допомагає виявити

Залежно від віку людини чекап допомагає лікарям отримати різну інформацію про стан здоров’я пацієнтів. Скажімо, дітям від народження до 6 років щорічно:

• моніторять приріст антропометричних даних, зокрема маси тіла, зросту, об’єму голови та грудей;
• роблять оцінку фізичного та психомоторного розвитку згідно з віком;
• планують і проводять вакцинацію;
• аналізують режим дня та харчування.

Коли дитина віком від 6 років іде до школи, то з тією ж метою проходить обстеження в лікарів, але вже в межах обов’язкового щорічного медогляду.

Для осіб віком від 18 років чекап передбачає оцінювання скарг, обтяженого спадкового анамнезу, оцінку антропометричних даних і чинників ризику розвитку захворювань. Зокрема, шкідливі звички, ожиріння, малорухливий спосіб життя, незбалансоване харчування, шкідливі умови праці тощо.

Якщо дотримуватимете індивідуального плану чекапу, то лікарі матимуть змогу вчасно виявляти патологічні стани та ризики виникнення хронічного захворювання. Відтак — скеровувати вас до вузьких спеціалістів.

Які й коли заходи передбачає

У цьому розділі розглянемо орієнтовні базові консультації, лабораторні та інструментальні методи дослідження згідно з віком людини.

Від народження до 18 років

Обов’язкова періодичність консультацій сімейного лікаря / лікаря-педіатра:

• від народження до 1 року — щомісяця;
• від 1 року до 2 років — раз на пів року;
• від 2 років до 18 років — раз на рік.

До 3 років кількість візитів до сімейного лікаря / лікаря-педіатра має бути не менше 13 разів. Адже саме період до 3 років — вирішальний для подальшого життя дитини.

Також важливо звертатися до вузьких спеціалістів на консультацію. Наприклад, консультація лікаря-стоматолога рекомендована від моменту появи першого зуба, а далі — постійно 1 раз на 6 місяців із метою профілактики карієсу та порушення прикусу. Консультація лікаря-офтальмолога — у 1 рік, 3 роки та 6 років, а надалі, якщо немає скарг, то 1 раз на 2 роки для того, щоб визначати гостроту зору та вроджені порушення. Консультація лікаря-невролога — у 1 рік, а далі — за потреби. Консультація лікаря-ортопеда — у 1 рік, 3 роки й 6 років, а далі — за потреби, щоб визначати порушення постави, ходи тощо. Консультація дитячого гінеколога — від перших критичних днів у дівчаток і з 15 років, якщо їх немає, обов’язково звернутися до лікаря-гінеколога, надалі щороку з просвітницькою метою щодо сексуального життя.

Ультразвукову діагностику (УЗД) кульшових суглобів проводять дитині віком до 6 місяців одноразово. Це дає змогу виявити дисплазію кульшових суглобів на ранніх стадіях. УЗД внутрішніх органів проводять дитині віком до 6 місяців одноразово, далі — за потреби, зазвичай 1 раз на 2 роки. Це допомагає вчасно помітити вроджені вади та проблеми у функціонуванні органів, патологічні стани на ранніх стадіях, а також дослідити розмір і структуру внутрішніх органів.

За допомогою ехокардіограми (ЕхоКГ) обстежують стан серця в реальному часі, діагностують усі структури під час його діяльності. Саме на ЕхоКГ підтверджують або спростовують наявність багатьох серцево-судинних паталогій. ЕхоКГ проводять дитині віком до 3 місяців.

Електрокардіографію (ЕКГ) застосовують для реєстрації електричних явищ, які виникають у серцевому м’язі під час його діяльності. ЕКГ є незамінним у діагностиці порушень ритму і провідності, гіпертрофій, ішемічної хвороби серця. Тому вперше його виконувати рекомендую: до 6 років одноразово, потім у 14 років, а з 17 років — щороку.

Лабораторна діагностика зазвичай складається з аналізів:

• загальний аналіз крові проводять, щоб спростувати чи підтвердити підозру анемії, уперше в 9 місяців, далі — щороку;
• загальний аналіз сечі проводять за потреби, щоб спростувати чи підтвердити підозру інфекції сечовивідних шляхів, але не частіше разу на рік;
• глюкозу крові проводять, щоб спростувати чи підтвердити підозру цукрового діабету, 1 раз до 3 років, далі — щороку;
• феритин проводять, щоб спростувати чи підтвердити підозру залізодефіциту, 1 раз до 3 років, потім у 6 років, далі — за потреби;
• ТТГ проводять, щоб спростувати чи підтвердити підозру на проблеми в роботі щитовидної залози, 1 раз до 6 років, далі — за потреби;
• загальний вітамін Д3 проводять, щоб спростувати чи підтвердити підозру на дефіцит цього вітаміну й відповідно — погіршення самопочуття й збій у роботі імунної системи, 1 раз до 6 років, далі — за потреби.

Від 18 років

Для осіб віком від 18 років я також маю рекомендований перелік обстежень у межах чекапу.

Тільки спільно з лікарем можна скласти індивідуальний підхід до діагностики організму. Не потрібно робити гіпердіагностику — лише основні обстеження саме для конкретної особи.

Під час консультації сімейний лікар вимірює артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень і пульсу. Для того щоб запобігти проблемам у роботі серцево-судинної системи, порушенню обміну речовин, сімейний лікар вираховує індекс маси тіла, вимірює окружність талії. Також раз на рік направляє на аналізи: загальний аналіз крові, печінкові та ниркові проби, глюкозу крові, холестерин, феритин, вітамін Д3, ТТГ, загальний аналіз сечі. А ще — швидкий тест на ВІЛ/СНІД; гепатити В та С; рентген органів грудної клітки. За потреби, зокрема в разі погіршення самопочуття, ці дослідження можна робити частіше.

Зазирніть курсором під подушку й прочитайте літери, які заховав Святий Миколай. 

Знайдіть у журналі ще три подушки і зробіть такі самі дії з ними. Із літер складіть слово й повідомте на [email protected]. Якщо виконаєте завдання правильно, отримаєте на свою поштову скриньку професійний подарунок 

Вузьких спеціалістів також рекомендую відвідувати, попри відсутність скарг на стан здоров’я. Зокрема, звертатися на огляд до лікаря-стоматолога 1 раз на пів року; лікаря-дерматолога — 1 раз на рік або частіше, якщо помітили на шкірі підозрілі новоутворення; лікаря-офтальмолога — 1 раз на 2 роки або частіше, якщо є показання. Скажімо, зараз ми ще більше сидимо в ґаджетах і точно перенапружуємо зір.

УЗД щитовидної залози, органів черевної порожнини та заочеревинного простору проходьте хоча б раз на рік, за потреби — раніше. За появи певних скарг ці УЗД можна проводити частіше.

Важливо жінкам і чоловікам старше 40 років проходити раз на 5 років скринінгову колоноскопію.

Для жінок: щороку огляд у лікаря-гінеколога, УЗД органів малого тазу, кольпоскопія, ПАП-тест, скринінг на інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Обстеження грудей до 40 років — УЗД, після 40 років — мамографія 1 раз на 2 роки. 
Для чоловіків: УЗД органів калитки, скринінг на ІПСШ та після 40 років — аналіз крові на простат-специфічний антиген.

Також є онкоскринінги, які повинні проходити здорове населення щороку. Вид онкоскринінгу залежить від віку й статі людини. 

Якщо ви обираєте для себе спокій за власне здоров’я і не хочете, щоб захворювання застало зненацька, рекомендую раз на рік звертатися до свого сімейного лікаря / лікаря-терапевта / лікаря-педіатра. Він складе для вас індивідуальний план чекапу організму, адже універсального, на жаль, не існує.