Долікарська допомога потерпілим за пожежі в дитсадку

Пожежа в закладі дошкільної освіти може виникнути не лише через несправні електроприлади, електро- та газові мережі, а й унаслідок вибухів під час обстрілів. У разі пожежі дійте за алгоритмом, наведеним у Правилах пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 № 1417.

Як діяти в разі пожежі НАТИСНІТЬ, щоб прочитати ↓ 1. Негайно зателефонуйте за номером «101»; назвіть свої прізвище й ім’я, надайте оператору повну інформацію про пожежу, а саме: місце виникнення, місце розташування будівлі, кількість поверхів, наявність людей у зоні пожежі, іншу допоміжну інформацію. 2. Повідомте про пожежу директорові закладу або особам, які відповідають за пожежну безпеку. 3. Спробуйте загасити пожежу як за допомогою спеціального протипожежного інвентарю, так і за допомогою первинних інструментів пожежогасіння: посипте місце пожежі піском, залийте водою. 4. Допоможіть дітям і працівникам залишити приміщення, де виникла пожежа. 5. Викличте інші рятувальні служби: ДСНС, швидку медичну допомогу — за необхідності. 6. Надайте долікарську допомогу потерпілим: найчастіше вони страждають від отруєння чадним газом та опіків.

Розглянемо далі, як надати долікарську допомогу, щоб зменшити страждання й запобігти розвитку можливих ускладнень, адже саме від ваших дій залежатиме життя та здоров’я потерпілих.

Отруєння чадним газом

Чадний газ — це токсичний газ, який практично неможливо виявити без спеціальних приладів, він не має запаху, кольору, смаку. Його ще називають «невидимим убивцею», адже навіть у невеликих концентраціях у повітрі може бути смертельно небезпечним для людей.

Під час дихання чадний газ проникає з легенів у кровоносну систему людини, де з’єднується з гемоглобіном. Як наслідок, кров втрачає здатність переносити кисень, організм починає відчувати кисневу недостатність, розвивається кисневе голодування тканин.

Які симптоми отруєння. Перші прояви отруєння чадним газом:

• головний біль;
• погіршення світлової та кольорової чутливості зору;
• погіршення слуху;
• утруднення дихання;
• задишка чи сухий кашель.

Якщо концентрація чадного газу підвищується, з’являються сильний головний біль, прискорене дихання, слабкість, запаморочення та нудота.

Тривалий вплив низьких доз чадного газу може призвести до появи неврологічних симптомів:

• проблем із мисленням і концентрацією;
• емоційних змін у поведінці — появи роздратування, схильності до імпульсивних і нераціональних рішень.

Вдихання газу у високих концентраціях може спричинити тяжкі наслідки:

• втрату рівноваги внаслідок ушкодження головного мозку та нервової системи;
• сильне запаморочення;
• задишку й пришвидшення частоти серцебиття — понад 100 уд./хв;
• появу судом та втрату свідомості.

Якщо концентрація чадного газу дуже висока, смерть може настати протягом кількох хвилин.

Як допомогти. Викличте бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі — швидка допомога) за номером «103». До її приїзду:

• винесіть потерпілого на свіже повітря;
• покладіть під голову подушку;
• розстебніть верхній одяг, комір, пояс, ремінь;
• покладіть на голову й груди холодний компрес;
• розтирайте та зігрівайте кінцівки;
• не давайте потерпілому засинати;
• зробіть штучне дихання, якщо потерпілий не дихає.

У медичних умовах найліпша допомога — довготривале вдихання кисню.

Опіки

Які є види. Розрізняємо термічні, хімічні й термохімічні опіки за ступенями.

I ступінь — ушкоджується тільки верхній шар шкірних покривів. Опік супроводжується почервонінням, набряком, відчуттям печії. Може підвищитися температура тіла, з’явитися помірний біль у ділянці опіку.

II ступінь — руйнуються глибші шари епідермісу. Опік супроводжується появою пухирів, наповнених рідиною.

III ступінь — шкірні покриви пошкоджуються глибоко. Іноді страждає підшкірна клітковина. Опік супроводжується некрозом тканин, тому рана може мати темний і навіть чорний колір. Може виникати сухий струп.

IV ступінь — шкіра обвуглюється, страждають м’язи й навіть кістки. З’являється нестерпний біль. Рана покривається темно-сірим струпом через некроз тканин.

Як допомогти. Для того щоб надати долікарську допомогу потерпілому з опіками правильно, керуйтеся:

• Порядком надання домедичної допомоги постраждалим за термічних опіків, затвердженим наказом від 09.03.2022 № 441;
• Методичними рекомендаціями щодо медичної допомоги постраждалим із опіками на етапах евакуації, затвердженими наказом МОЗ від 03.03.2022 № 402.

Насамперед якомога швидше виведіть потерпілого із зони ураження. Так знизите ймовірність ушкодження глибоких шарів дерми, великих ділянок поверхні тіла й внутрішніх органів, не допустите шоку. Далі дійте за алгоритмом.

Усуньте джерело опіку. Зніміть гарячий чи обгорілий одяг. Якщо одяг горить, накиньте на потерпілого ковдру, плащ або будь-яку іншу тканину. Так перекриєте доступ кисню до полум’я. Приберіть тісні речі біля ділянки опіку.

Не чіпайте речей, які прилипли до ураженої шкіри. Спробуйте розрізати одяг навколо та залиште опік неушкодженим. Видаляйте тільки ті елементи одягу, які зможете прибрати без зусиль.

Охолодіть уражені ділянки. Якщо в потерпілого опік І або ІІ ступеня, ушкоджену ділянку підставте під струмінь холодної води на 15—20 хв, якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей.

Охолодження — ефективний спосіб, якщо триває до 20 хв протягом перших 3 год після ураження. Ділянки, які не постраждали, потрібно залишати сухими й теплими. Не можна охолоджувати, якщо температура тіла впала до 35 °С.

ДО ВІДОМА

Долікарська допомога дітям: у яких випадках і згідно з яким документом

Медична сестра закладу дошкільної освіти зобов’язана своєчасно надати долікарську допомогу дітям у разі гострого захворювання або травми. Так скеровує пункт 6 Порядку медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі, затвердженого постановою КМУ від 14.06.2002 № 826

Якщо опіки ІІІ або ІV ступеня, як холодоагент використовуйте змочену у воді тканину. Прикладіть її на ушкоджену ділянку.

Накрийте потерпілого термопокривалом або покривалом, якщо опіки понад 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей.

Закрийте опікову поверхню. Скористайтеся протиопіковою пов’язкою. Вона охолоджує місце опіку, зменшує вірогідність виникнення опікових пухирів, захищає рану від механічних пошкоджень та інфікування. Така пов’язка не прилипає до рани й не травмує її, забезпечує в рані середовище з постійною вологістю та температурою, може поглинати великий об’єм виділень.

Зніміть верхню захисну плівку з однієї сторони пов’язки, прикладіть її до рани, потім зніміть з другого боку. Зафіксуйте бинтом або лейкопластиром на шкірі. Якщо спеціальної протиопікової пов’язки немає, прикладіть на місце опіку суху, стерильну марлеву пов’язку або шматок чистої тканини. Це допоможе захистити місце ураження.

Не наносьте мазі, олії або спреї на ділянку опіку. Не прикладайте до місця опіку лід.

Використайте знеболювальні препарати. Дайте потерпілому нестероїдні протизапальні препарати, наприклад, німесулід, дексалгін, парацетамол. Замість таблетованих форм таких препаратів можете використовувати ін’єкційні.

Дайте потерпілому випити води, щоб зменшити інтоксикацію організму та уникнути зневоднення.

Посадіть потерпілого, якщо в нього опік обличчя або очей. Така поза допоможе зменшити набряк.

Опіки обличчя, особливо ті, що відбулися в закритому просторі, можуть спричинити ураження дихальних шляхів.

Транспортуйте потерпілого. Потерпілого доставте до лікарні, якщо опік поверхні площі тіла в дорослого — 10% і більше, у дитини — 5%.

Не використовуйте лід, олію, сік алое, борошно, продукти тваринного походження та препарати, що містять спирт. Не проколюйте пухирі. Якщо вони розірвались, накладіть чисту, стерильну пов’язку.

Пам’ятайте, правильна поведінка під час пожежі — запорука збереження життя й здоров’я дітей і колег.