Де народився, там і пригодився, або Локаворство як стиль харчування
Стане в пригоді не лише для санітарно-просвітницької роботи з батьками, а й коли плануватимете примірне чотиритижневе сезонне меню. Виявляється, у різних регіонах України продукти харчування можуть приносити неоднакову користь, якщо вони виросли не там, де їх споживають
Фахівці з харчування в один голос стверджують: продукти, які виросли в місцевості, де ми проживаємо, — корисніші. Адже наш організм засвоює ці продукти краще, ніж заморські делікатеси.
Чому для українців шкідлива пальмова олія? Тому що в Україні пальми не ростуть. Ми не звикли до цього продукту харчування, на відміну від звичайної рослинної олії.
Цікаво, правда ж? Тоді занурмося в тему з головою 😀.
Як з’явилося
Уперше про локаворство світ дізнався після виходу книжки Гаррі Пола Набхама (Harry Paul Nabham) «Повертайтеся додому, щоб поїсти» у 2001 році. Спершу книжка підштовхнула американців до тимчасових челенджів.
Чотири американки з Сан-Франциско заради експерименту домовилися протягом місяця вживати лише місцеві продукти харчування. Через місяць жінки помітили, що таке харчування позитивно впливає не лише на сімейний бюджет, а й зміцнює імунітет
Потім ці акції переросли в марафони місцевої їжі. За шість років локаворство стало масштабним рухом. До нього приєдналися ресторатори, які відкрили нові заклади харчування з концептом «local food only» — лише місцева їжа.
Які має принципи
Локаворство — рух харчування, який має свої принципи, як-от:
- місцевий;
- екологічний;
- натуральний;
- вітчизняний;
- сезонний.
Місцевий. Це найголовніший принцип локаворства. Він є навіть частиною назви цього руху. Важливо визначитися, як далеко ви «відсунете» допустимі межі: город, місто, область чи країна? І чи дозволятимете собі іноді вживати заморські делікатеси. У незначній кількості локаворська кухня їх допускає.
Локавори-консерватори вважають, що «місцевими» можна назвати лише ті продукти харчування, які виростили або виготовили не далі ніж за 160—200 км від місця проживання.
Екологічний. Локавори захищають довкілля. На транспортування місцевих продуктів харчування вони витрачають значно менше пального, а, отже, в атмосферу потрапляє менше відпрацьованих газів, ніж за тривалого транспортування.
Натуральний. Локавори не вирощують за допомогою пестицидів овочів, фруктів, ягід та зелені, не додають до продуктів харчування консерванти й барвники. Також локаворство забороняє використовувати для приготування страв генномодифіковані продукти харчування.
Вітчизняний. Мета цього принципу — підтримати вітчизняного виробника. Локавори, які не мають власного городу, обирають перевірених фермерів і всі продукти харчування купують лише в них. Або ж відвідують базари, влаштовують «допити» продавцям і звертають увагу на такі дрібниці, про які б ми не подумали.
Сезонний. Суть цього принципу полягає в тому, що на столі в сирому або приготованому вигляді мають бути лише сезонні продукти харчування.
Наприклад, восени слід вживати горіхи, груші, яблука, сливи, гарбуз, селеру; взимку — різні крупи, капусту квашену, редьку, буряк, обліпиху, айву, хурму, а також соління, варення й сухофрукти; навесні — зелень, салати, редиску; улітку — свіжі фрукти, ягоди та овочі, зокрема патисони, спаржу, артишоки тощо. Це орієнтовний список продуктів харчування, адже кожний регіон України має свої особливості клімату та родючості ґрунтів
Середина січня — не час для врожаю полуниці, от і не треба розшукувати її в супермаркеті. Для помідорів і огірків також зарано! Тож і їх не треба купувати. Адже літні овочі, фрукти та ягоди взимку привозять з інших країн. А щоб вони не зіпсувалися під час транспортування, обробляють хімічними речовинами. До того ж для експорту овочі і фрукти зривають недозрілими. Та й імовірність того, що до цих продуктів харчування доклали руку генні інженери, вища ніж до сезонних.
Чому корисне
Оскільки діти хворіють найчастіше взимку, то восени та влітку збагатіть їхній раціон максимальною кількістю вітамінів, макро- й мікроелементів. Найважливіше джерело цих речовин — овочі, фрукти та ягоди. Із овочів оберіть капусту білокачанну, моркву, гарбуз, перець болгарський, буряк, селеру, цибулю ріпчасту, часник, із фруктів — груші, яблука, виноград, сливи.
Локаворство puro — якщо їжу готують із овочів чи фруктів, які щойно зірвали
Капуста білокачанна за термічної обробки втрачає майже всі корисні речовини. Але якщо її засолити, вона стає пробіотиком, так само як кефір чи йогурт. Пробіотики є важливими для кишківника та організму дитини в цілому. Вони захищають слизову оболонку кишківника від запалення, а організм — від проникнення в кров токсичних речовин та канцерогенів.
Морква містить вітаміни А, С, Е, К, групи В, а також β-каротин. Моркву можна відварити. Однак аби каротин ліпше засвоювався, натріть її сирою та додайте до неї сметану чи оливкову олію.
Буряк містить значну кількість вітамінів групи В, що під час варіння майже не руйнуються. Головне — варити його цілим. Якщо нарізати овоч, а потім відварити, він втратить більшість вітамінів.
Цибуля ріпчаста й часник — джерело фітонцидів, що допомагає нашому організму боротися з вірусами. Але чомусь ми забуваємо включати їх до раціону дитини.
Не забудьте про гарбуз. Він містить каротин, вітаміни С, Е, В1, В2, РР, мікроелементи — кальцій, калій, залізо, магній, мідь, цинк, фтор, кобальт і кремній
Диня містить клітковину, фолієву кислоту, солі заліза, натрій і калій. Вона не тільки підвищує імунітет, а й корисна для роботи центральної нервової системи.
Кавун завдяки вітаміну С сприяє зміцненню імунної системи, а також виводить токсини з організму.
Сливи містять вітамін В6, який нормалізує роботу нервової системи. Триптофан у складі сливи бере участь в синтезі серотоніну — гормону для концентрації уваги й відчуття задоволення.
Яблука корисні будь-які — свіжі, запечені, сушені, у пюре й у компоті. Вони багаті пектинами, які сприяють очищенню організму від токсинів, і кальцієм, який зміцнює зубну емаль і кістки.
Якщо дитина часто хворіє, зверніть увагу на продукти харчування, що містять амінокислоту лізин — йогурт, м’ясо куряче, крупа амарант. Адже лізин має сильну противірусну дію.
Локавору-початківцю здасться, що його раціон збідніє, якщо прибере з нього звичні страви та напої. Про це можна не турбуватися, якщо згадати рецепти страв, які готували наші бабусі-прабабусі. Наприклад, замість кави й індійського чаю — чай із м’яти та ромашки, компот, узвар, квас.
Стати локавором чи ні — вибір кожного. Для того щоб стати здоровішим, не обов’язково повністю змінювати свої харчові звички. Головне — пам’ятати, що їжа має бути корисною, а раціон — збалансованим. Харчуйтеся правильно й не хворійте!
Поради для локавора-початківця
• Збагачуйте смаковий досвід. Частіше відвідуйте заклади харчування, які пропонують сезонне меню. Сучасні ресторани намагаються репрезентувати авторські страви з місцевих продуктів харчування: ромашкове желе з огірковою пінкою, мариновані сливи, лимонад із петрушки, сорбет із щавлю, мармелад із морепродуктів.
• Підготуйтеся заздалегідь, якщо бажаєте вживати корисні продукти харчування протягом року. Для цього заморозьте ягоди, засушіть трави — і тоді навіть узимку зможете порадувати себе вітамінними ласощами.
• Уникайте купівлі «гумових» овочів і фруктів. Якщо хочете взимку помідорів, придбайте помідори-чері — вони встигають дозріти без парників навіть в умовах європейської зими. Можете спробувати вирощувати їх у себе на підвіконні. Також у горщиках ростуть кріп, петрушка та цибуля зелена.
• Експериментуйте на кухні. Безліч наймодніших страв можна приготувати із найпростіших продуктів харчування. Приміром, смузі можете готувати і з моркви, і з селери, і з буряку. А з гарбуза чи зеленого горошку вийде яскравий суп-пюре! Аби вітаміни ліпше засвоювалися, їх треба вживати разом із корисними жирами. Тому додайте у коктейль йогурт, а в суп — вершки
НА ЗАМІТКУ