Як розпізнати професійне вигорання і запобігти йому
Дізнайтеся, як визначити, чи маєте ви професійне вигорання, які його симптоми й причини. Донесіть інформацію зі статті до колег і директора. Адже в умовах війни важливо усвідомлювати ризики, які можуть призвести до вигорання
Підготувала редакція журналу «Медична сестра дошкільного закладу» за матеріалами Центру громадського здоров’я МОЗ
Професійне вигорання — це стан психічного та фізичного виснаження, який виникає внаслідок тривалого стресу, перевантаження та невдоволеності на роботі. Це може виявлятися в емоційному виснаженні, відчутті втрати ентузіазму та мотивації, а також відчутті безсилля та безнадійності. Працівники з професійним вигоранням втрачають інтерес до своєї роботи, мають низьку працездатність, відчувають великий рівень стресу та втоми.
Термін «вигорання» запровадив Герберт Фройденбергер 1974 року у своїй роботі «Вигорання персоналу». Він використав його для опису стану емоційного, розумового та фізичного виснаження, що виникає внаслідок тривалого впливу високого рівня стресу та вимог на робочому місці, особливо у професіях, які спрямовані на допомогу іншим людям.
Професійне вигорання — надзвичайно актуальна та поширена проблема сьогодення. Точної статистики немає, але близько 5—7% населення у світі мають прояви вигорання.
Фіксуємо симптоми, розуміємо передумови
Медпрацівники посідають чи не перше місце серед спеціальностей із високим ризиком вигорання. За різними джерелами, від 20% до 75% медиків перебувають у цьому стані. Дослідження організації Mental Health America (червень — вересень 2020 року) виявило, що емоційне і фізичне виснаження було найпоширенішою відповіддю стосовно змін у самопочутті медичних працівників (82%), за ним ішли проблеми зі сном (70%), фізичне виснаження (68%) і пов’язані з роботою страх і непевність (63%).
Більше половини медпрацівників також зауважили:
- зміни в апетиті (57%);
- фізичні симптоми, як-от головний біль чи біль у животі (56%);
- сумніви щодо майбутньої кар’єри (55%);
- втома від співчування іншим (52%).
Те саме дослідження показало, що лікарі не отримують достатньої емоційної підтримки (39%), а ще рідше — медичні сестри (45%). На жаль, деякі медпрацівники використовують для подолання стресу алкоголь, психологічно активні речовини тощо.
Проблема вигорання негативно впливає на організаційну культуру та моральний дух медичної спільноти, знижуючи довіру громадськості до системи охорони здоров’я.
Проводимо профілактику
Усвідомте, що з вами відбувається, і дотримуйтеся рекомендацій, як уникнути вигорання.
Недотримання робочого графіку.
Часто, коли нам подобається наша робота, ми схильні залишатися на ній довше, щоб закінчити завдання. Однак недотримання робочого графіку та відсутність балансу між роботою і особистим життям може призвести до вигорання. Тож сформуйте чіткий робочий графік та усвідомлено виділяйте час на родину і друзів, — це збільшує можливість для відновлення.
Відсутність розуміння того, що від вас очікують.
Якщо не впевнені в тому, що від вас очікує ваш керівник та інші працівники, ви навряд чи відчуєте, що робите свою роботу добре. Тому визначте основні критерії успіху, за якими ви розумітимете, що добре виконали свою роботу.
Конфлікти з іншими.
Інколи серед робочого колективу присутній мобінг (цькування працівника у трудовому колективі). Наприклад, навколо вас панує напружена, ворожа, образлива атмосфера, зокрема така, що змушує вас недооцінювати власну професійну придатність. Або ж колеги поширюють плітки, які підривають вашу репутацію. Усе це посилює робочий стрес. Ви повинні знати не лише про обов’язки, але й про свої права на робочому місці. Саме тому дізнайтеся більше про законодавство для запобігання та протидії мобінгу.
Відсутність зацікавленості або надто висока інтенсивність роботи.
Якщо на роботі надто швидкий ритм, можете так само швидко вигоріти. Тому пригальмуйте, делегуйте частину завдань, оптимізуйте роботу і, за можливості, намагайтеся витрачати менше енергії на зосередження.
Відсутність підтримки.
Якщо почуваєтеся самотніми на роботі та в особистому житті, можете відчувати стрес. Тому ваше завдання — просити про допомогу, адже більшість людей готові надавати підтримку, бо так відчувають свою значимість.
Відсутність знань та навичок щодо задоволення базових потреб.
Якість щоденного життя залежить від задоволення базових потреб — біологічних, соціальних, духовних — і рівня енергетичного ресурсу. Пам’ятайте: основі джерела відновлення енергії — повноцінний сон, регулярна фізична активність і збалансоване харчування. Тому дбайте про якість свого сну.
Намагайтеся бути активними протягом дня — використовуйте сходи замість ліфта, під час обіду виходьте на свіже повітря. Поповнюйте свій водний баланс та енергетичний ресурс поживними речовинами. Такі короткі регулярні інтервенції, навіть тривалістю до 5 хв, покращать ваше самопочуття.
